Історія Гереженівської середньої школи

Історія шкільної справи у Гереженівці розпочалася задовго до Жовтневої революції. Спочатку це була двокласна церковно-приходська школа, де навчалися діти заможних селян.Після революції, 26 грудня 1919 року спеціальним декретом, підписаним Володимиром Леніним, Раднарком зобов’язав всіх неписьменних 8-50 років навчитися грамоти українською або російською мовами. У ті роки замість церковно-приходської утворилася трудова школа з чотирирічним терміном навчання. Проіснувала вона до 30-х років. Сама ж школа була розташована у звичайній селянській хаті із земляною підлогою та дахом під соломою.

Із 30-х років і до Великої Вітчизняної війни Гереженівська школа була семирічною, а розміщувалась у колишніх „куркульських” хатах.У роки війни школа стала знову початковою.З 1947 року школа отримала статус семирічної, розміщена була в декількох будинках в різних куточках села.У 1954 році колгосп побудував будинок, у якому розмістилося вісім класів. У тому ж році школа стала середньою (десятикласною) і була такою 10 років. До школи прийшли навчатися діти з сіл Піківець та Гродзево. Однак через нестачу приміщень школа знову стала восьмирічною.У 1967 році колгосп побудував нове двоповерхове приміщення для школи, і з того часу й до сьогодення школа має статус середньої.

У різні роки директорами нашої школи були:

Марченко Віталій Григорович 1966 -1969 роки;

Заріцький Віталій Сильвестрович 1969 - 1971 роки;

Мусатенко Іван Іванович 1971 - 1984, 1985 – 1987 роки(понад 16 років);

Тимченко Тетяна Юріївна 1984 - 1985 роки;

Гнилозубенко Микола Васильович 1985 - 1987 роки;

Кулібаба Сергій Якович 1987-1989 роки;

Козир Петро Панасович 1989 - 1995 роки;

Черевко Олександр Дмитрович 1995 - 2005 роки;

Козир Тетяна Петрівна 2005 - 2008 роки.

Кріт Зоя Василівна з 2008 року

Приміщення школи 1947 року

У 1954 році колгосп побудував будинок, у якому розмістилося 8 класів, а згодом школа стала десятирічною

Шкільне приміщення 1967 року побудови після капітального ремонту 2005 року, ініційоване нашими шефами – депутатом України, Героєм України В.С.Бойком та генеральним директором ВАТ „Уманьфермаш” А.В.Ліпканом.